ПЕДАГОГІЧНЕ ЕСЕ.
«Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи
і до учня, він – досконалий вчитель»
Л.М.Толстой
Вчитель – це людина душевної доброти, закохана в свою роботу. Це артист, роль якого триває не одну годину і не дві, а довгі роки. Він повністю занурюється у свою роль і живе нею.
Я розумію, що зараз профтехосвіта переживає не найкращі часи. Вона відображає і несе в собі всі проблеми нашого суспільства. Але я люблю свою роботу. У даний час не престижно бути вчителем та майстром виробничого навчання, у закладах ПТНЗ залишились закохані, вірні люди своєї спаві, готові завжди на самопожертву в ім’я майбутнього. Кожного дня на мене дивляться очі моїх учнів. За партами майбутнє України. І в цьому майбутньому жити і мені. І від того, якими стануть ці учні, залежить не тільки життя країни, але моє життя теж.
Професія вчителя не з легких. Вона забирає багато сили та життєвої енергії.
Зізнаюсь, що були такі моменти, коли запитувала в себе: «Чому обрала професію вчителя? Могла знайти щось престижніше». А душа у відповідь: «Ні, не змогла б, бо присвятила себе праці з дітьми, а вони – це світ добра і любові, у ньому немає місця злу і ненависті».
Ось вже 13 років я працюю в ліцеї з дітьми. Це були роки пошуків, роздумів, розчарувань, коливань, відкриттів, які перевернули все моє життя. Сьогодні, ступаючи на дорогу педагогічного пошуку, розумію, що потрібне багато що зробити. Потрібне багато що знайти в педагогіці, треба освоювати нові програми, вивчати нову техніку, читати енциклопедії, довідники, керівництво, здатне впливати на свідомість учнів. У цій різноманітності точок зору, позицій, підходів важливо вибрати потрібне для себе, вибрати власну позицію. І я вчуся. Вчуся весь час.
Проходячи на урок, та і просто спілкуючись з учнями, я розкриваю їм своє світовідчування, свою систему цінностей, відношення до всього, що відбувається довкола, несу їм те, що цікаво мені. І це повинно бути щиро. Будь-яка фальш буде відмічена і здатна розчарувати, поранити юні душі.
Я ще раз хочу підкреслити, що пишаюся тим, що мені довірено долею вносити свій внесок у наше майбутнє!!! Перефразовуючи відомий вислів "З іскри возгориться полум'я!", я можу закінчити своє есе словами: "Роблячи мале, отримаєш багато".